Методичні вказівки до лабораторної роботи № 4 “Розробка програмного продукту. Етап реалізації” з дисципліни “Технологія програмування та створення програмних продуктів” для студентів базового напрямку підготовки по спеціальності “Комп’ютерні науки” (шифр 0804) Львів 2011  Методичні вказівки до лабораторної роботи № 4 “Розробка програмного продукту. Етап реалізації” з дисципліни “Технологія програмування та створення програмних продуктів” для студентів спеціальності - шифр 0804 “Комп’ютерні науки”/ Укл. доц. Ковівчак Я.В., Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2011. Методичні вказівки обговорено та схвалено на засіданні кафедри АСУ Протокол № ___________ від «___»___________2011 р. Завідувач кафедрою АСУ ______________ Рашкевич Ю. М. Методичні вказівки обговорено та схвалено на засіданні методичної комісії базового напрямку підготовки Протокол № ___________ від «___»___________2011 р. Лабораторна робота №4 Розробка програмного продукту. Етап реалізації Мета: Ознайомлення з основними задачами, які необхідно розв’язати під час виконання етапу реалізації Завдання: Навчитись реалізовувати моделі, які були побудовані на попередньому етапі проектування Теоретична частина Етап реалізації виконується в певному середовищі розробки і визначає надійність проекту. Вона досягається униканням або виправленням помилок. Всі помилки усунути не можливо. Але ми можемо зменшити ймовірність їх виникнення, застосовуючи наступне: відхід від небезпечних методів, наприклад використання вказівників, обмежені принципи доступу (розділення пам'яті, принципи діапазону, інкапсуляція), використання типізованих мов і компіляторів, використання мов високого рівня, послідовність у використанні інтерфейсів між модулями, врахування надзвичайних ситуацій (порожні множини, цикли, невизначеності), використання існуючих компонентів, мінімум відмінностей між концептуальною моделлю і моделлю реалізації. Немає методів без помилок, але ми можемо стверджувати, що програма виконуватиметься, не дивлячись на помилки. Такий механізм називають прикриттям помилок. Він вимагає: виявлення помилок, опрацювання помилок, виправлення помилок. Опрацювання помилок є можливим, якщо виконана відповідна діагностика, можливо - вказання рядка з помилкою. Існує два методи опрацювання помилок: перевірка даних, наприклад, виконання тестованих формул, порівняння результатів декількох версій модулів. Ключові чинники успіху: високоякісна і детальна специфікація, хороше знання середовища розробки, відповідність стандартів, опрацювання помилок. Основні результати етапу: покращений документ, що описує вимоги, покращена аналітична модель, покращений проект, код з перевіреними модулями, звіт про перевірені модулі, розроблена база даних, планування етапу тестування. Ця стадія виробництва програмного забезпечення (ПЗ) увійшла до ери автоматизованого виробництва ПЗ. Тут використовуються такі інструменти, як швидка розробка програм (Rapid Application Development, RAD) і мови високого рівня. Покращені інструменти програмування і методи автоматизованої реалізації прискорюють виробництво ПЗ. Надійність програмного забезпечення Надійність є найголовнішим чинником створення ПЗ. Вимоги клієнтів до ПЗ зазвичай ростуть швидше, ніж вимоги до апаратури. Зараз існує надзвичайно різноманітне ПЗ і воно постійно ускладнюється. На першому етапі необхідна надійність повинна задаватися умовно, що дозволило б виробникові спланувати всі кроки і розмістити ресурси для того, щоб досягти поставлених завдань. Основними методами збільшення надійності є: запобігання помилкам; визначення похибки помилок. Запобігання помилкам Всіх помилок уникнути неможливо, але є способи, що допоможуть зменшити їхню кількість: Не використовувати методи з великою вірогідністю помилок (наприклад, використання вказівників і т.п.); Використання принципу обмеженого доступу (інкапсуляція, розділення пам'яті і т.д.); Використання мов...